Ожиріння :: Причини розвитку ожиріння

     Якщо здійснити екскурс у історію розвитку людства, звертаєш увагу, що проблема зайвої ваги існувала завжди, вважаймо, з найперших століть розвитку людської популяції. Початок ери ожиріння співпадає з етапом розподілу праці і першим явищем експлуатації на межі первіснообщинного ладу з феодальним. Вже тоді багаті вожді, а пізніше й феодали – землевласники внаслідок значного збагачення могли дозволити собі надлишок у їжі. Були часи, коли повна людина одним своїм виглядом заявляла про свій соціальний стан – чим товщий, тим багатший.

     Ця поширена думка супроводжувала суспільство від Давнього Єгипту з його огрядними фараонами до Русі Петра І з його не менш вгодованими боярами та купцями. Термін «рубенсівська жінка» всім добре відомий, і будь – яка сучасна людина, котра відвідувала хоча б один раз картинну галерею, наприклад, Ермітаж, побачить, що зображені на всіх полотнах жінки, як майстрів епохи Відродження, так і художників – портретистів 19 століття, своїми формами ніяк не схожі на красунь з обкладинок глянцевих журналів 21 ст. Та , на відміну від сьогодення, огрядні красуні сприймались сучасниками цілком нормально, більш того, це був еталон жіночої краси тих часів.

     В міру розвитку суспільства, його капіталізації, поступово на перший план ставало здоров’я людини. У кінці 19- поч.20 ст. колосальний розвиток медицини змінив і закріпив у суспільстві думку про те, що люди стрункі, котрі не мають зайвої ваги, більш працездатні і витривалі, а культ жінки довів поняття ідеалу жіночого тіла до тієї оцінки стрункості та витонченості, яку ми маємо на сьогодні. Сучасна медична наука довела, що зайва вага – це не лише естетична поразка огрядної людини стрункій, але і причина ендокринних, серцево – судинних захворювань, хвороб опорно – рухового апарату та інших систем організму. Розвинене суспільство почало пропонувати велику кількість послуг на позбавлення від зайвої ваги- різко і назавжди в моду увійшли дієти ( за найскромнішими підрахунками їх чисельність сягає тисячам), фізичні вправи(від піших прогулянок - теренкурів у середині 20 ст. до різноманітного фітнесу, лікувальних водних процедур, аеробіки та інших видів сьогодення) під керівництвом тренерів та інструкторів, пластична хірургія та інші. Так чому при такому різноманітті формі методів боротьби з ожирінням, ми сьогодні спостерігаємо все більше і більше огрядних людей обох статей?

     Перша і, безумовно, найголовніша причина – це змінений характер харчування, його якісний та кількісний склад . Те, що раніше було дозволено одиницям ( можна уявити собі їжу римських патриціїв чи Світлішого князя Меншикова, сьогодні ви знайдете у найближчому супермаркеті. Розкішному столу на звичайний день(не говорячи про ювілеї чи банкети, присвяченому одруженню) сьогодні позаздрили б сильні світу цього недавнього минулого Всі «смакоти», що звалилися на наше, виснажене соціалізмом, суспільство, знайшли своїх вдячних споживачів. М'ясо (частіше жирних сортів), весь спектр борошняних виробів, солодощі настільки грамотно надаються виробниками у готовому вигляді (спробуйте лише на хвилинку уявити собі азартну та наполегливу роботу маркетологів харчової промисловості всього світу!), що «нещасними» є споживачі, котрі внаслідок азартного захоплення їх свідомості рекламою, просто не в змозі зробити правильний вибір на користь того чи іншого продукту харчування. Шкода, що забуті принципи харчування наших пращурів з чотирма багатоденними постами та збідненим раціоном, (при цьому кожна середа й п’ятниця пісні). Зараз суспільство намагається відродити релігійну свідомість у людей, тому вчені всіх конфесій дуже зважено і мудро підходять до проблеми харчування, але знаходяться вони лише на початку довгого й виснажливого шляху.

     Поширювати думку про неправильне харчування за якісним складом немає потреби. Цілком зрозуміло, що на даний час більшість з нас керується єдиним законами економічного ринку: чим краща реклама, чим яскравіша обгортка,чим дорожче – значить, тим і якісніше, а тому і корисніше.

     Окремо зупинимося на модифікованих продуктах. Звичайна сметана з додаванням модифікованого крохмалю (для попередження утворення сироватного осаду при зберіганні), створює в організмі умови для майбутнього ожиріння. Варені ковбаси, в яких присутні модифікована соя та крохмаль, є пусковим механізмом для розвитку жирової тканини. А цими продуктами ми харчуємося майже кожного дня.

     Кількість спожитої їжі більшості сучасників теж не витримує жодної критики спеціалістів. Кожний другий пацієнт, котрий звернувся у медичний центр «Довіра», безапеляційно заявляв, мов, я їм мало, але все рівно поправляюсь. Якщо оцінювати ці слова буквально, то виникає професійне недовір’я (достатньо згадати закон збереження і перетворення енергії: ніщо нізвідки ні з того ні з сього не береться, ніщо нікуди просто не зникає). Взаєморозуміння настає після наведення простого прикладу. Уявімо собі 100 грамів білого хліба. Багато це чи мало? Міркуючи логічно – мало. Та якщо уявити, що людина, яка схильна до повноти і слідкує за своїм раціоном, з’їдає кожного разу зайвим лише цей шматочок хліба (решта їжі нейтралізувалось руховою активністю, а частина калорій пішла на забезпечення роботи внутрішніх органів, тобто основного обміну), то протягом одного року щоденно 100 грамів хліба перетворюється на 7 кілограмів жиру (підкреслюю, у людей,схильних до повноти!). Подібні приклади побічної психотерапії примушують пацієнтів ставитися до себе більш критично, що важливо для подальшої роботи на зниження ваги.

     Яскравими фактами переїдання є святкові дні, котрих, за найскромнішими підрахунками, набігає в році не менше тридцяти. Також до переїдання можна зарахувати щоденну щедру їжу на ніч, котра, по суті своїй, є не лише компенсацією потрачених калорій протягом трудового дня, але і своєрідною формою дозвілля багатьох сімей. А як ми перегодовуємо наших дітей! «Ложечку за маму, ложечку за тата»,- лише невеликий крок у розвитку майбутніх товстунів! Їжа, їжа, їжа – вона заповнює свідомість багатьох молодих людей ще до природних гормональних змін в організмі періоду дорослішання ( вагітність і грудне годування – у жінок, та зниження рухової активності у порівнянні з молодістю у чоловіків). З часом сигнали з переповненого шлунку підлітка, що передаються шляхом нервової провідності у харчові центри головного мозку, посилено бомбардують їх, створюючи передумови для майбутнього ожиріння.
     Вважаю, що решту прикладів можна не наводити, цілком зрозуміло, що суспільство повніє на очах ще й тому, що зловживає їжею.

     Теорія формування харчової залежності як захисної реакції організму у відповідь на стрес, пояснює багато механізмів хвороби. Створюється рефлексійна дуга – стрес ( сварка в сімї, конфлікт з керівництвом на роботі, проблеми в особистому житті) потім - захисна реакція у вигляді їжі ( найчастіше це улюблена їжа, що переважно складається з смажених м’ясних страв чи жирних солодощів), отримання бажаного задоволення і, як результат, послаблення впливу наслідків стресових ситуацій. Кожний наступний стрес з обов’язковим заїданням закріплює у свідомості надто « легке» ухиляння від нервово - психічної напруги. Подібний розвиток буває при алкоголізмі, звідси людей, котрі зловживають їжею, інколи називають харчоголіками.

     Остання з причин розвитку ожиріння – зниження рухової активності людства. При порівнянні способу життя (умов і характеру праці, способів переміщення у просторі, побуті) звичайної людини минулого (включаючи недалекого минулого) з сучасним, можна дійти висновку, що гіподинамія увійшла у всі соціальні та вікові прошарки суспільства. Особисті автомобілі, розвинений громадський транспорт, комп’ютери як робоче місце і як засіб отримання інформації та задоволення у домашніх умовах, навіть дистанційні пульти до телевізорів метр за метром скорочують необхідний для нашого тіла рух. Говорячи про комп’ютер, привертає увагу до себе багатогодинне сидіння біля екранів монітору більшості підростаючого покоління. Поступово забувається те, що їх батьки, бабусі та дідусі у своєму дитинстві аналогічну кількість часу проводили на свіжому повітрі, граючись у різноманітні рухливі ігри. Також рідко хто згадує про рекомендації відомого прихильника здорового способу життя, академіка Миколи Амосова про те, що для профілактики ожиріння і серцево – судинних захворювань кожна людина повинна пішки проходити щоденно не менше п’яти – шести кілометрів.

     Підводячи підсумок над коротким оглядом причин розвитку ожиріння, можна сміливо стверджувати, що у рості з 25-30% ожиріння серед дорослого населення у 80-i роки минулого століття до 50-55% на сьогоднішній день МИ ВИННІ САМІ!

     Коли всі чи більшість причин співпадають у однієї людини, запускається нервово- рефлекторний механізм розвитку захворювання (підкреслюю, захворювання) ожирінням, зупинити котрий самостійно буває надзвичайно важко.